Милосердя - одне з кращих якостей людини. Допомогти ближньому, прийняти чужий біль, як свою, може не кожен. Але насправді творити добро не складно, якщо є добрі серця і бажання. Кожен з нас знає про існування дитячих будинків, в яких живуть покинуті та самотні діти. Запитай у будь-якої людини - чи потрібно допомагати дітям-сиротам, дітям-інвалідам? - Так звичайно! - скаже більшість. Але у всіх свої справи і турботи: одним не вистачає часу, іншим можливості, а ще комусь сміливості. Ось так все сидимо день у день в своїх будинках, ходимо на роботу і зрідка, коли сподобається чергова стаття в ЗМІ або сюжет в новинах, щиро сумуємо і зітхаємо - «бідні діти!». Але деякі ж вириваються з буденної круговерті і намагаються за будь-яких умовах знайти можливість для допомоги! Ось і в п'ятницю, 22 червня, колектив ТОВ «Завод Сітка Захід» здійснив поїздку до Чернівецької обласної спеціалізований будинок дитини.
Загалом, ідея поїздки зародилася ще 1 червня, в Міжнародний день захисту дітей. На честь цього свята співробітникам захотілося зробити щось приємне для тих, хто найбільше цього потребує - для дітей, і з тих пір працівники ретельно обмірковували майбутню поїздку, обговорювали з керівництвом дитбудинку всі деталі, в результаті чого були виділені значні кошти, на які придбали необхідні для малюків речі, а саме: памперси, ліки, іграшки, продукти харчування (вершкове масло, м'ясо, фрукти і сухофрукти і т.д.).
У Чернівецькому обласному спеціалізованому будинку дитини виховується 39 дітей у віці від 2 місяців до 6 років. Це діти-сироти, напівсироти з неблагополучних сімей і з сімей з важким фінансовим становищем (тимчасово або стаціонарно тут проживають), а також діти-інваліди різних груп і з хворобою ДЦП - їхнє життя вкрай відрізняється від нашої, але коли бачиш їх, спілкуєшся з ними - назвати їх якимись хворими, не такими як всі зовсім не хочеться. Вони просто інші, не такі як всі люди, вони-особливі.
Директор і працівники будинку радо зустріли своїх гостей, провели екскурсію, розповіли історію закладу та познайомили нас з дітьми. Тут діти проживають чималу частину свого життя, і нам було важливо побачити умови проживання та навчання. У них є все, що необхідно для розвитку і дозвілля, звичайно ж не вистачає головного в цьому житті - батьківського плеча. Душа розривається, коли входиш в групу і чуєш: «А ти моя мама?» - відразу сльози на очах. Ці маленькі янголята дуже відкриті і світлі, хоча доля у них випала досить нелегка, вони не втрачають позитиву і заряджають своєю енергією всіх оточуючих. Подивившись на вихователів, в очах яких - доброта, а у посмішках - щирість, навіть не сумніваєшся, що в цьому місці панує тепло і затишок.
Такі поїздки корисні не тільки для тих, кому веземо подарунки, а й для нас самих в першу чергу. Після побаченого починаєш розуміти, що всі побутові неприємності, які трапляються в нашому житті - дрібниці в порівнянні з тим, що ми маємо. Тоді починаєш цінувати те, чим наділила нас природа, а вона все-таки щедро нас обдарувала: дала нам здоров'я - зір, слух, можливість самостійно пересуватися і адекватно мислити. У нас є сім'я, друзі, близькі люди. Ми маємо можливість вчитися, працювати і розвиватися. Давайте будемо жити з радістю, цінувати те, що маємо і допомагати тим, кому пощастило менше. Адже для добрих справ не потрібно багато клопоту або витрат, це не важко, головне - бажання. Відтепер ми поставили собі мету-частіше організовувати такі акції благодійності і допомагати тим, хто цього потребує.
Давайте творити добро разом!
